Шлях до мистецтва (volly_billy) wrote,
Шлях до мистецтва
volly_billy

Hey you! Don't help them to bury the light!

Спочатку задумував свій журнал як вісник і прожектор власної творчості, але виникло бажання писати, крім того, про якісь унікальні переживання і власні вподобання.




Недавно (може з місяць тому) натрапив на фільм "Кальмар і кит" (2005) Нои Баумбаха, дружбана і колеги Веса Андерсона, якому я суб"єктивно симпатизую. Почерк виявився дещо схожим, але незважаючи на менший градус формалістичного стилю, притаманного Андерсону, картина виявилася досить таки глибокою і багатою на метафоричні деталі, які мовою натяків і тонких іроній ілюструють проблематику сімейних негараздів і драм. Фільм загалом добряче надихнув, хоча й залишив краплю смутку і досади, яка стала результатом проекції ідей фільму на реалії і оточуючий світ.

 

Згодом, після перегляду, траплялись моменти, коли логічно або випадково згадувались епізоди з фільму, які парадоксальним чином засмучували і надихали водночас.
І після цього, за останніх кілька днів я наважився порадити цей фільм кільком різним і незнайомим між собою людям.
Вчора, коли був в гостях у знайомої пари, з"явилась пропозиція подивитись якесь кіно, і я, знов керуючись якимись власними враженнями і натхненням, запропонував "Кальмара і кита".
Після перегляду я мимоволі згадав слова Сергія Кудрявцева, щось на зразок того, що радити фільми - справа невдячна %)
А сьогодні знову згадував, і при тому не раз.

Однак, ше не всі сказали своє слово, тому маю надію все ж віднайти дотичні на духовному і світоглядному рівні.
Tags: кіно, натхнення, роздуми
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments