Шлях до мистецтва (volly_billy) wrote,
Шлях до мистецтва
volly_billy

Чи можливо звільнити совість від картань, а пам'ять від спогадів?

5d0dea5915a8

Минулого тижня я заманив друзів на колективний перегляд "Звільнення" (1972) Джона Бурмена. Соромно зізнатись, але раніше навіть не чув про такого режисера, то ж вирішив познайомитись, а заодно і призвичаїти до мистецтва інших.


deliverance19721080px26

Поза глибоким філософським контекстом сюжет фільму звучить на рівні кухонної розповіді - про те, як компанія друзів і знайомих в пошуках нових вражень вирішує сплавитися річкою, що тече маловідомими закутками світу, місцевістю, що скоро буде затоплена при будівництві нової дамби. Але зустрінуть вони на своєму шляху не просто пригоди, а тяжкі випробування духу і гідності, криваву дорогу, що забагрить свідомість своєю гиддю, запечеться мерзенним тавром в душі кожного.

b75873013fc7

Аналізуючи фабулу ширше, можна знайти алюзії притчевого характеру: Великий Потоп (земля, що скоро згине у водних глибинах, переповнена духовними і фізичними вадами, щось на кшталт хибної гілки еволюції, що має відійти у небуття), Лотова дружина (мандрівники, що, попри різні перестороги і власну інтуїцію, прагнули побачити ці мертві землі, до їх повного зникнення - хоча тут, можливо, помиляюсь). А з іншого боку цю історію можна трактувати як одвічне протистояння цивілізацій, коли на зміну однієї приходить інша, циклічність цих процесів, ніби наслідок якогось міжлюдського доісторичного конфлікту, що лежить в глибинах колективного несвідомого. Тут мені пригадується "Механічний апельсин". Таке ж зло і жорстокість невідомої природи, така ж моторошна атмосфера. І схожість відчуттів під час перегляду - минуло кілька років після кубриковського полотна, а мій світ знову так само насупився і збожеволів під тиском ідентичних химерних фарб.

deliverance02xs2

Наріжним каменем через всю цю історію проходить фраза, сказана одним з героїв на початку фільму: Sometimes you have to lose yourself 'fore you can find anything. В чомусь ці слова перегукуються з наскрізьною дилемою в творчості великого майстра кіно Мартіна Скорсезе: Чи можливо обрати добро, але уникнути жертви?

90571-004-2C76AFBE


ПС. Хочу попередити усіх охочих до перегляду. Попри те, що стрічка свого часу мала успіх в американському прокаті і номінувався на велику кількість нагород, раджу утриматись від перегляду надто емоційним і ранимим людям - у фільмі наявні жорстокі, психологічно тяжкі кадри (особисто я мав не дуже приємне самопочуття після перегляду).

Tags: кіно, мистецтво, рецензії, роздуми
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments